Французькі вінтажні меблі в інтер’єрі: романтика та елегантність
Мабуть, Франція – одна з небагатьох країн Європи, яка може дозволити собі безоглядно пишатися великою культурною спадщиною, вирощеною крізь віки працьовитими майстрами, владними королями, імператорами, та неупередженими художниками. Одна з причин гордості полягає і в ремісничому, творчому виробництві меблів. Даний предмет побуту завжди виконувався у високих стандартах якості та з особливою витонченістю, призначений для королів та місцевої аристократії.
Французькі меблі: стилі в історії
Меблі французьких майстрів важко сплутати з італійськими або англійськими, і її специфічні особливості не підходять простому визначенню “красива”, “хороша”. Насамперед це завжди “інший смак”. Французький смак, який не залежно від економічних катастроф, революцій чи церковних інквізицій, паралельно трагедіям набирає обертів у своєму розвитку, пропонуючи від стриманої піднесеної готики до багатого пишністю бароко, або витончений рококо прикрашений шинуазрі періодів орієнталізму. Це дуже важливий, фактично визначний аспект історії прогресу французького мистецтва, генетична традиція обов’язкової присутності гарних речей протягом усього існування. Подібна сталість, що рветься наперекір ситуаціям різного масштабу, найвища якість матеріалів, технік, технологій виконання говорить багато про що, представляючи французький смак до життя, чимось новим, гідним захоплення, окремого заслуженого осередку в історії людства.
Однак варто звернути увагу, французькі меблі, не намагаються стрибнути вище своєї суті, зберігаючись у рамках предмета, продовжуючи прагнути можливої досконалості, через руки творчих людей, допитливі уми й пристрасті нового. Цей стиль не переслідує ідею імітації архітектури. Меблі залишаються меблями. Найімовірніше саме це стає причиною зміни лідерства у виробництві меблів після XVII століття від Італії до Франції.
Особливості стилів:
Бароко – виконується багатою пишністю рішучих та симетричних форм виростаючи з іспанського слова barocco “неправильної форми перлини”. Наснажливе мистецтво, що просуває апофеоз масивності без грубості, супроводжується химерними композиціями ліпнини й різного роду орнаментальної обробки. Деякі шафи, комоди цього періоду, фасадами перевершують італійські собори. А нові техніки інкрустації витончуються до невпізнання.
Рококо – окремий розділ історії Франції, пересичена аристократія просуває мистецтво легкості, але з удосконаленою спадщиною химерних композицій бароко, що тепер мають незліченну варіаційний орнамент, що крутиться навколо асиметричної рокайль. Меблі покриваються кольоровими лаками, переважно пастельних кольорів. Популярні пасторальні, романтичні мотиви. Розвиток орієнталізму продавлює стиль шинуазрі глибше в історію меблів. Популярним стає бронзове оздоблення меблів.
Класицизм – Звернення художників до ідеальних античних образів демократичної Стародавньої Греції та Республіканського Риму. Вироби меблярів перевершують самих себе в архітектурній статичності та архітектонічності, збираючись деталями у загальну правильну картину. Чіткі геометричні форми, барельєфне різьблення та симетрія.
Ампір – холодне і важке, але не менш красивий стиль, просунутий Наполеоном у періоди Французького класицизму. Відрізняється ще більшим спрощенням форм, більшою масивністю, наслідуванням ідеалів Римської Імперії, а потім і Єгипетського прикладного мистецтва. Тепер фасади меблів долучаються до архітектурних будівель. У різьбленні та прикрасі меблів лідирують нові, військові мотиви, що просувають тріумф Першої Імперії.
Вінтажні меблі
Вінтажні меблі належать переважно до XX століття поєднуючи в собі репліки класики, а також нові дизайнерські рішення в лиці ар деко, мінімалізму. Загальна характеристика меблів даного періоду, її відмінна компактність, відсутність громіздкості, високі ніжки, що надають витонченості та мініатюрності. Обумовлюється це націленістю виробництва на камерні, невеликі приміщення з низькими стелями, вузькими дверними отворами. Повернення інтересу людей до меблевих виробів XX століття поповнює асортимент колекцій дизайнерських творів штучно зістареними стільцями, консолями, комодами. Виготовляються подібні речі з натуральних матеріалів середньої вартості, вони фарбуються переважно у темні кольори.
Переваги вінтажних меблів:
Дешевість – велика кількість факторів впливає на ціну даного типу меблів, проте можна точно сказати, що через відсутність дорогого оздоблення, різного роду інкрустацій, рідкісного облицювання, та середньої ціни матеріалів використаних для виробу – вінтажні меблі не є дорогими, і доступні великому колу людей;
Зручність – висока практичність таких творів забезпечується лаконічністю та простотою. Майстри меблярі певних періодів, починають все більше і більше приділяти увагу не тільки зовнішній красі, але комфорту також;
Натуральність – якісні матеріали, це совість та спадщина ремісників минулого. Відсутність дорогих обробок означає низькосортність матеріалу, шістдесяті роки ознаменувалися знову популярністю оздобленням меблі горіховим шпоном. У ті епохи меблярі не використовували ДСП, а лише чистий масив дерева, що говорить не тільки про якість, але й забезпечує міцністю виготовлений предмет.
З присутніх мінусів, потрібен лише постійний догляд та реставрація французьких меблів.
Французький вінтажний інтер’єр
Інтер’єр у французькому стилі – це завжди витонченість відомих нам майстрів меблярів стилю Прованс та рококо. Стилі витриманої пишності, що містять у собі ніжність, красу неідеальних предметів, призначених для невеликих, атмосферних приміщень. В іншому сенсі вінтажний стиль інтер’єру – постійна затишність із простотою. Як окреме поняття дизайну інтер’єру вінтаж народився наприкінці минулого століття після презентації архітектором Патріком Віллісом свого нового проєкту. Новий стиль швидко набув поширення, широкого визнання громадськості, і отримав назву “вінтаж”, що в перекладі з французької означає “витримка вина”.
Вінтажні меблі чудово поєднуються з її сучасними аналогами, не поступаючись, навіть періодично перевершуючи в деяких аспектах. Головне у декоруванні кімнат – витримувати естетику епохи, під яку стилізується інтер’єр приміщень. Європейський вінтаж – речі високої якості, підхід до яких потрібен відповідний, вони не заграють у композиції з невідповідними меблями, декорацією або навіть дизайном кімнати, стінами, стелі та підлоги.
Особливості вінтажної кухні:
У випадку з кухонним приміщенням, обов’язково зверніть увагу на меблевий гарнітур – це група меблевих виробів, призначених для доброустрою певної функціональної зони, хоч кухня, чи спальня, туалет, ванна кімната. Придивіться до шаф, що мають скляні дверцята, через них буде видно вміст. Прикрасьте полички різними декоративними функціональними предметами. Таким чином шафа перестане бути експонатом музею, вона буде живою, зі своєю роллю на кухні;
Якщо кухня поєднана зі їдальнею, постарайтеся витримати два приміщення в одному стилі, на користь їх гармонійного балансу. Розгляньте різні варіанти меблів для сидіння, варіації столів. Наприклад гнуті дерев’яні віденські стільці (Михаеля Тонета), ці вироби будуть добре поєднуватися з різними видами різьблених дерев’яних столів, зокрема й круглих;
Оберіть варіанти зістареної побутової кухонної техніки, для створення повної автентичності, естетики;
Французькі меблі можуть похвалитися високою якістю декоративного виконання, так само функціональною частиною неодмінного елементу вінтажного інтер’єру кухні – буфету та серванту. Обіграйте на відкритих полицях буфета експозицію вашої колекції витонченого вінтажного посуду.
Інтер’єру у провінційному стилі
Французькі меблі нерозривно пов’язані з історією декорування в провінційному стилі, більшість людей тільки й дізнаються про чудові вироби меблевих майстерень Франції після знайомства зі стилем Прованс. Правління Людовіком XV на початку XVIII століття ознаменувало не тільки зародження загальновідомого стилю рококо, що так вдало пом’якшує помпезність попередника в особі бароко, а й початок поширеного Провансу. Причиною поширення стилю простих сільських будинків півдня Франції стало поступове переселення аристократів, з великих, галасливих міст до приємних пейзажів і моря.
Особливості стилю Прованс полягали у змішуванні високої та простого декору, що не типово для пишних палаців Франції того періоду. Такому дизайну властиво фарбувати натуральне дерево антикварної шафи або комода в пастельний колір яєць малинівки, розмістити граціозні крісла Людовика XV поруч зі звичайним диваном. Посильте класичну естетику вашого інтер’єру за допомогою відповідних елементів для штор: текстильні візерунки шинуазрі, туаль де жуі. Приймайте недоліки меблів, а якщо вам це до душі, рустикальна обробка меблів знайде місце у вашому інтер’єрі, подарувавши почуття затишного, гостинного та обжитого приміщення. Європейський вінтаж стилю Прованс – це кінцева точка м’якості прикраси інтер’єру, виконаної в найдрібніших деталях: плавних вигинах ліній меблів повітряного рококо, розписаних романтичними пасторальними пейзажами або покритими кольоровими лаками пастельних відтінків, ненав’язлива мініатюрна фурнітура виконаних меблів з якісних матеріалів.
Для більш чіткого визначення “Прованс” розглянемо такі елементи, які зазвичай містять приміщення даного стилю:
Квіткові композиції, пасторальні сцени, можливі мотиви шинуазрі, туаль де жуі, оббивки та тканини в клітинку, смужку, парасольки, витончений порцеляновий посуд. Включайте в інтер’єр різні прикраси у вигляді текстилю з естетичними візерунками. У дрібницях полягає французький смак. До декору стін, підійдуть різноманітні прикраси: гарний різьблений годинник, у відповідному стилі, картини маслом, різний порцеляновий посуд.
Можливо, не кожен знайде в цьому стилі щось споріднене або приємне, проте факт залишається фактом, що даний вид дизайну в певний момент стає непорушною класикою витонченого, легкого інтер’єру і чудово справляється зі своїм завданням чітко створювати позачасове відчуття.
