Як антикварні меблі перетворюють інтерʼєр на витвір мистецтва
Антикварні меблі здатні докорінно змінити стиль та атмосферу простору. Немов свідки минулого, вони наповнюють інтерʼєр благородством, додають шарму та індивідуальності, роблять його особливим. Жива історія, родинні спогади, що зберігають антикварні меблі, перетворюють кожну подряпину, кожен вигин дерева на шепіт минулого. Вони втілюються у патині часу і роблять, здавалося б, звичайні побутові речі джерелами культурної памʼяті.
Це старовинні меблі, яким понад 100 років, з високоякісних матеріалів та з унікальним дизайном. Вони представляють певні історичні періоди, стилі, можуть бути виконані одним конкретним майстром чи фабрикою. Особливої привабливості їм додають не характерний для сучасних меблів зовнішній вигляд, рідкісні породи дерева, інкрустації, вишукані оббивки.
Матеріали та техніки виконання
Знайти та купити антикварні меблі самостійно не завжди просто. Краще звертатися до фахівців у сфері антикваріату, аби не натрапити на підробку.
Зазвичай антикварні меблі виготовлені вручну. Такі речі мають багату історію і високу ціну, адже для їхнього створення і декорування різьбленням чи інкрустацією потрібні неабиякі вміння та майстерність.
Кожен період характеризувався різними особливостями технік та матеріалів меблів.
У період античності їх робили з кедру, сикомору, гебану, а також використовували бронзу та слонову кістку для окремих деталей. Вони часто мали ритуальне чи статусне значення. Їх прикрашали інкрустацією, позолотою, тканиною з вишивкою.
У Середньовіччі основними матеріалами стають дуб, сосна, горіх, а для фурнітури використовують залізо.
Ренесанс і бароко започаткували маркетрі, декорування вишуканим різьбленням. Також на ці періоди припадає розквіт інтарсії. Матеріали використовували найрізноманітніші: горіх, червоне дерево, гебан, перламутр, слонова кістка, бронза.
Легкість форм, декоративність та асиметрія меблів рококо і класицизму підкреслювалася шовковими вставками, гобеленами, позолотою на дереві.
З розвитком промисловості меблі ставали більш витонченими та зручними.
У ХІХ столітті використовували махагон, палісандр, чавун, сталь, фанеру. Ручна робота поєднувалася з машинним виробництвом.
Для модерну та ар-деко характерним є використання берези, латуні, скла, шкіри та лаку, а також органічні форми й інновації в обробці.
ХХ століття, що стало епохою функціоналізму та модернізму, вирізнялося мінімалізмом, серійним виробництвом та ергономічністю меблів. Меблі стають доступними за ціною. Матеріали – хром, алюміній, пластик, фанера, ламінат.
Техніки виконання
Техніки також змінювалися впродовж історії. Основними з них є:
різьблені меблі (ручне чи механічне різьблення): характерне для готики, меблів бароко, рококо та модерну;
інтарсія – інкрустація деревʼяними елементами різних порід, що створюють плаский орнамент: ренесанс, класицизм, ар-деко;
маркетрі – складні композиції з тонких пластин дерева, перламутру, металу, що наклеюють на основу: Людовік XV, Людовік XVI, ар-деко, модерн;
техніка Булля – поєднання латуні, черепахового панцира, дерева в інкрустації, часто використовували дзеркальне накладання: Людовік XIV, бароко;
Є багато стилів меблів, що розвивалися паралельно. Деякі з них представлені малою кількістю предметів, тому про них знають лише справжні поціновувачі та знавці історії та антикваріату.
ХІІ – ХVI століття у Франції називають епохою готики. До цього періоду відносять меблі Jacobean. Важкі та грубі на вигляд, ці різьблені меблі мають виражено середньовічні риси, міцну конструкцію та багате оздоблення.
У Англії в цей час розвивався інший стиль – William&Mary – що мав китайські та голландські витоки. Меблі починають вкривати лаком, оздоблюють оббивкою та подушками.
Для готичних меблів також характерні витягнуті форми, просте та чітке різьблення.
Ренесанс привніс у меблеву продукцію динамічність.
Вишуканість бароко залишилася свій відбиток у меблях з цінних порід дерева. Ці старовинні предмети інтер’єру демонстрували багатство власника. Лише справжні майстри могли створювати такі складні та тонкі орнаменти, витончені та неповторні візерунки. Ними були прикрашені стільці, антикварні крісла, секретери.
Стиль Рококо виник у дореволюційній Франції. Він вражає своєю ексцентричністю та оригінальністю. Іноді меблі рококо здаються дещо перевантаженими декоруваннями проте вони мають неймовірний шарм завдяки вигнутим плавним лініям, золоту та сріблу. Такі предмети заворожують.
Англійський напрямок Чіппендейл характеризується вигнутими лініями у деталях, ніжками стільців та крісел, антикварних столів. Опори часто мають вигляд лап з кулями. Розвиваючись, цей стиль запозичував окремі риси у французьких майстрів та набував акцентів, що нагадували азійські.
Стиль Людовіка XVI незмінно користується популярністю у поціновувачів антикваріату. Це меблі в прямих і строгих лініях, що нагадують сувору античну класику: антикварні комоди, секретери, різьблені меблі.
У короткий період правління принца Георга розвинувся англійський ампір епохи Регентства, що залишив відчутний слід. Це про неймовірне поєднання елементів меблів, які відсилають нас до Древньої Греції, Риму, Єгипту та Китаю.
Ручки для меблів у вигляді кільця іноді з левиною головою. Найдорожчі предмети меблів виготовлялися з червоного дерева, прикрашалися шпоном, вставками з ебеневого дерева і палісандра.
Деревʼяні різьблені орнаменти на меблях того періоду можна розглядати нескінченно: древні таємничі символи, олімпійські і римські боги, грифони, леви, сфінкси, античні щити і списи. Ще одна характерна риса – ніжки у вигляді лап тварин і птахів іноді з металу, а для декорування використовували латунь.
Предмети інтерʼєру епохи правління Наполеона Бонапарта знову відсилає нас до класики: чіткі прямі лінії, орнаменти з орлами і лебедями, емблеми з літерою “N”, витонченість та елегантність.
У Вікторіанську епоху меблі починають випускати партіями у великій кількості. Ці меблі вирізняються неймовірною еклектичністю. У старих англійських будинках і зараз трапляються антикварні меблі цього періоду, що досі лишаються функціональними та в хорошому стані.
Стиль Модерн є близьким до сучасного естетичного мислення. У ньому зʼявляється прагматизм та прямі лінії, що поєднуються з плавними вигинами.
Логічним продовженням модерну став стиль Ар-деко. Простота та елегантність, гармонійне поєднання плавності з різкими зигзагами, дорогоцінні породи дерева та розкішні матеріали, наприклад, крокодилова шкіра чи оксамит.
Інвестиційна цінність
Рішення купити антикварні меблі може стати вигідною інвестицією, адже на відміну від товарів, що виробляють масово, антикваріат не знецінюється. Як і твори мистецтва, старовинні меблі можуть допомогти вам зберегти ваш капітал, паралельно живучи серед краси, історії та унікальності.
Різновиди антикварних меблів
За функціональним типом антикварні та вінтажні меблі бувають:
комоди та креденси: часто антикварні комоди прикрашені інкрустацією, мають мармурові поверхні та бронзову фурнітуру;
секретери, бюро – складні конструкції з висувними елементами, часто з інкрустацією;
консольні столики – декоративні маленькі столики для передпокоїв чи салонів;
антикварні столи;
крісла і канапи: оббиті шовком чи гобеленом, з різьбленими спинками – варіацій безліч;
вітрини і серванти зі скляними фасадами, які використовують для демонстрації порцеляни чи книг;
ліжка.
Догляд за антикварними меблями
Аби ваші старовинні меблі з роками не втрачали своєї привабливості, важливо дотримуватися конкретних принципів догляду. Такі предмети часто покриваються пилом, плямами та іншими типами забруднень.
Сучасні меблі достатньо просто протерти вологою ганчіркою, але антикваріат потребує особливого ставлення. Це вироби з благородних матеріалів, із ручним різьбленням, старовинними лаками та натуральними тканинами. Неправильний догляд може пошкодити таку річ незворотньо.
Спеціалісти підкажуть вам, як правильно чистити дерево та шкіру, шовк, оксамит, не пошкоджуючи оригінальну структуру та оздобленням.
Аби освіжити деревину нанесіть трохи мигдалевої олії на ватний диск і протріть по напрямку волокон. Але спершу протестуйте засоби на непомітній ділянці.
Природне потемніння дерева чи металу, що називається патиною, стирати її – злочин проти естетики. Такі місця краще просто відполірувати мʼякою тканиною.
Для ретельного очищення важкодоступних зон використовуйте стару зубну щітку, не тисніть надто сильно, не використовуйте воду.
Поставте невеликий контейнер з рисом чи силікагелем у шухляду чи шафу, аби він вбирав зайву вологу та захищав меблі від сирості та плісняви.
Перед чищенням необхідно уважно оглянути предмет, аби зрозуміти з чого він зроблений та чи має пошкодження. Мʼяке попереднє очищення включає в себе видалення пилу щіточками з мʼякою щетиною та пилососами зі спеціальними насадками. Вдягніть бавовняні рукавички, щоб уникнути жирних слідів і випадкових зачіпок.
Деревину обробляйте ph-збалансованими засобами, що не змивають лак і не пересушують поверхню. Мʼякі меблі очищуйте безпечними розчинами, що видаляють плями та запахи без шкоди для тканини.
Для екстреного чищення тканини використовуйте слабкий розчин оцту з водою (1:3), але спершу протестуйте його на малопомітному місці.
Аби дерево не тріскалося і виглядало живим наносять натуральні олії та воски. Тканини обробляють захисними складами від пилу та забруднень.
Уникайте прямого сонячного світла, адже ультрафіолет вицвічує дерево та тканину. Краще розмістити антикварні меблі подалі від вікна або за шторами. Тонка тюль також розсіюватиме світло та захищатиме меблів не перериваючи природне освітлення.
Контролюйте вологість у приміщенні. Надто висока чи низька, вона може спричинити викривлення чи тріщини. Ідеальний рівень вологості – 45-55%. Отже використовуйте гігрометр – він допоможе тримати все під контролем.
Не використовуйте побутову хімію – лише спеціальні засоби для антикваріату.
Вінтаж
Вінтажем вважаються речі, що старші за 20 років. Все зроблене між 1920 і 1980 роками зазвичай вважається вінтажним. Вінтажні меблі обійдуться дешевше, адже ринок має таких пропозицій набагато більше. Реставрація у такому випадку може виконуватися за двома принципами: річ відновлюють чи спеціально зістарюють.
Для вінтажного напрямку характерні підкреслена пошарпаність, трохи іржаві деталі. Інтерʼєр у такому стилі має ностальгійний та романтичний настрій. Цей стиль можна чудово поєднувати з кантрі, стилем шеббі-шик, американською лаконічністю.
Інтерʼєри прикрашені вінтажними чи антикварними меблями вражають своєю чарівністю. У людей, що живуть серед таких речей, особливе відчуття прекрасного. Такі меблі не підвладні моді, а отже формують простір довготривалий у своїй актуальності.
Старовинна річ, що пережила століття, не може коштувати дешево. Але купуючи такі меблі, ви маєте проконсультуватися з спеціалістами та реставраторами.
Важливо відрізняти антикваріат, що коштує дорого і вимагає відповідного оточення, та вінтажні меблі.
Вибір купити антикварні меблі залежить від ідеї, яку прагне втілити в своєму інтерʼєрі власник. Хай ці особливі речі тішать ваше око, а не припадають пилом у кутку.
