До кінця XVIII століття в строгих формах французьких меблів велике поширення набуває оздоблення античними деталями: давньоримськими щитами, шоломами, списами та іншими елементами античного орнаменту. Це з розкопками Геркуланума і Помпеї, розпочатими 1755 року. Виникає стиль ампір, що виражає смаки військової імперії Наполеона I (архітектори Персьє та Фонтен). Форми меблів цього стилю строго конструктивні, підпорядковані законам античної архітектури, дуже тонкі за малюнком та пропорціями. Матеріал – червоне дерево з бронзовими прикрасами у вигляді окремих, точно вкомпопованих деталей.
Для предметів обстановки цього стилю характерні великі площини гладкого полірованого дерева (у дверях та боках шаф, секретер, кришках столів), підібраного шарами з грою текстури. Для оббивки переважно використовувалися шовкові тканини. Меблі стилю ампір були парадні і переважно заповнювали палаци.