У житлових будинках буржуазії та купецтва в 20-х роках XIX століття з’являється скромніші в порівнянні з предметами стилю ампір, меблі, що отримали назву меблів стилю бідермейєр.
При створенні речей стилю бідермеєр головна увага приділялася зручності та затишку обставлення приміщення. Меблі робили невеликих розмірів з гармонійними, округлими лініями, без зайвих прикрас, використовуючи красиву фактуру фанери різних порід дерева (червоного дерева, берези, груші).
Основними матеріалами для оббивки були ситець та репс.
Дуже поширеними стали меблі з висувними ящиками у вигляді шаф, комодів, робочих столиків, секретерів, вітринок, різних етажерок, трельяжів, підставок, диванів і диванів. З 30-х років ХІХ століття характерна швидка зміна моди на меблі. Предмети обстановки, створені тим часом, повторювали речі минулих стилів – готики, рококо, Ренесансу. У деяких зразках меблів компонуються елементи різних стилів. Це призводить до еклектичних, нецікавих форм. Модні були м’які меблі з безліччю драпірувань, воланів та подушок.
З’являється захоплення східними меблями. Входять у споживання м’які турецькі дивани, отоманки, курильні столики, китайські та японські обстановки. Наприкінці 40-х повторюється стиль рококо, який отримав назву в Англії стилю королеви Вікторії, у Франції стилю Людовіка-Філіппа, а пізніше стилю Наполеона III. Модними меблями в 50-ті роки XIX століття були гнуті (віденські) меблі, що набули широкого поширення завдяки тому, що вони були дешеві, легкі та зручні у використанні.
У 90-ті роки ХІХ століття з’являється стиль модерн, характерний пошуками нових форм меблів, у тому обробці і матеріалі. Меблі стилю модерн були дуже різні. Творці цього стилю у своїх рішеннях прагнули більшої комфортності, гігієнічності, нових композицій.
Меблі стилю модерн не мали чіткої, логічно обґрунтованої архітектурної форми, для їхнього прикраси використовувалися асиметричні рішення композиції.
Червоне дерево виходить із моди. Воно замінюється дубом, горіхом, березою, грушею, кленом світлих тонів. Меблі відрізнялися лаконічністю, простотою форми, уніфікацією деталей для зручності масового виробництва. Краса До речі, досягалася виявленням фактури дерева і гармонійністю самої форми.