Французький стиль ампір у меблях: вишуканість і розкіш

Здавалося б у черговий раз, мистецтво долучається до відомого раніше античного характеру, строго пластичних ліній, ідеальних форм, високої філософії Еллади та Риму. Тема піднесеного – була вже повністю показана в Ренесансі, Класицизмі, майбутній Академізм як продовження класицистичної традиції так само вбере в себе вчення про ідеальну композицію та обіграні раніше міфологічні сюжети. Однак, всі вищеописані напрямки брали щось особливе для себе, і історія стилю Ампір не стала винятком, знайшовши свій спосіб через мистецтво цитувати античну естетику.

Що являє собою стиль ампір.

  Нове класицистичне спрямування Франції другої половини XVIII століття зі становленням влади Наполеона Бонапарта набуває найвищої точки своєї історії, виявляючись буквально у стилі “Empire”, що з французької означає – “імперія”. Як і король Людовік XIV, Наполеон надавав прямий вплив на формування нового художнього стилю, найчастіше вплив надавав культивування своєї особистості-правителя, бездоганними перемогами франції в битвах та іншого роду пропагандами з боку влади. Основною метою подібних маніпуляцій було створення абсолютно героїчного стилю мистецтва, спираючись на художні стилі римської імперії.

  Варто зауважити, наскільки важливу роль у демонстрації штучного стилю відіграла коронація Наполеона та Жозефіни, на очах, живою дією позиціонуючи новий естетичний ідеал. Тепер від пихатої розкоші ампіру залежало економічне зростання Франції (і навпаки), хоча успішно звернувши людей до споживання переважно вітчизняного виробництва, тим більше творів мистецтв, можна сказати, що художня помпезність значно допомагала зростанню ринку та економіки своєї держави. Чиновники Першої Імперії забули постулати революції й повністю звертаються до імператорської влади. Перебудові Парижа сприяють вищезгадані апофеоз та рукотворні сцени театральної пишноти останніх періодів Риму. А для формування нової людини Першої Імперії як основні напрямки транслювалися моральні постулати Римської імперії:

• честь;
• відвага;
• вірність обов’язку;
• військова доблесть.

Меблі ампір: особливості декорацій та інтер’єру.

  Меблі ампір є досить монументальним явищем, на відміну від стилю Людовіка XVI, її характер носить пряме запозичення античних і єгипетських форм. Останнє особливо набуло популярності, поширюючись у суспільстві знаті через свою дивовижність, екзотичність. Цьому посприяв альбом (проєктів меблів) Персьє та Фонтену під назвою “Recueil de decorations interieurs comprenant to ce qui a rapport a l’ameublement” “Колекція предметів інтер’єру і все, що пов’язано з меблями”. Хвилю єгиптоманії серед художників породила Єгипетська компанія Наполеона, стилістична спадщина якої стала переможною для Франції. Наступні малюнки-ілюстрації художника археолога Домініка-Вівана Денона, вносять у стиль мотиви давньоєгипетського прикладного мистецтва. У Декорі меблів, інтер’єру вимальовуються архітектурне оздоблення доречне у разі його монументальності та масивності: “єгипетські” каріатиди, сфінкси, крила та обличчя ібісів з’являються замість підлокітників на стільцях покриті золотом, з найтоншим гравіюванням і майстерним рівнем литва, кобр. Французькі меблі того періоду, проживали апофеоз архітектонічності, бувши строго геометричними, грубо статичними, з не завжди доречно вписаними елементами класичної архітектури, такими як колони, карнизи, пілястри, фронтони, переважають так само і декоративні елементи у виді левових лап, козлячих ніг з копитцями, грифонами, лебедями. 

  Матеріалами меблів як для основ, так оздоблення та різьблення ставали цінні породи деревини: махагоні (червоне дерево), тополя, горіх. Майстри практикують фактично облицювання полірованої поверхні меблів бронзовими, позолоченими накладками, що справляють відчуття урочистості та холодної, багатої пишності. Знаменитими художниками меблярами працювали в стилі ампіру вважалися Жакобб Демальте та його батько, відомий під ім’ям Жорж Жакоб. Кожні з майстрів по дереву того періоду створювали меблі ампір, залишаючи на виробах своє тавро.

 Багатим декором можуть похвалитися нові типи французьких шаф (що складається з кількох частин оброблена трельяжем книжкова шафа). Інтер’єри збагачуються новими дивовижними вузькими вітринами, вузькими сервантами, столами круглих форм. Як дорога оббивка для дерев’яних меблів використовують гобелени, шовк і оксамит.

Характерні риси декору

У характерній обробці приміщень можна помітити вже притаманну раннім періодам і стилям прихильність до вписування архітектурних елементів у простір інтер’єру. Проте кожна епоха завжди чимось відрізняється. У мистецтві майже немає повного запозичення. У нашому випадку – ампір крім зовнішнього пафосу має досить складну структуру приміщень, що базуються на єдності плану та фасаду, розігруючи складні поняття архітектурного ансамблю, всередині.

• Орнаментика Наполеонівська епоха – любитель частого використання “ліпнини” на стінах, яка проявляється в ампірі через прикрасу стін старовинними гравюрами та карбуванням. А поєднання витриманості з урочистістю чудово вписується в улюблені античні мотиви орнаментів: пальмета, лаврові вінки, кіматії, плетінки, гірлянди з квітами, листя пальми, аканта, лотоса. Ці візерунки були відображенням напрямку ампіру щодо Стародавньої Греції, Риму та Єгипту.

Паралельно загальновідомим класичним орнаментам, так само успішно велике значення надавали військовим символам: мечі, щити, лікторські зв’язки, шоломи, смолоскипи. Мабуть, найавтентичнішими декораціями ампіру будуть знаки Першої Імперії: “N” як заголовна літера імені імператора Наполеона Бонапарта, бджоли як новий герб на заміну Бурбонівської лілії, символ працьовитості та завзятості, зірки, орли, сфінкси та різні єгипетські мотиви, ліри й арфи, лебеді, леви;

• Оздоблення  Археологічні розкопки повернули інтерес до фрески. Ними почали дуже успішно обробляти інтер’єри, вписуючи витончені сюжети з мотивами легко написаних пасторальних сцен, з героями у вишуканому римському одязі. Двері оформляються у багаті портали. Стіни, за бажанням, прийнято було покривати тканиною (що вважали модним) або паперовими шпалерами, з популярними тоді строгими лейтмотивами візерунків.

Переважна палітра

На відміну від класицизму, що переважно використовує світлі відтінки у колористичному рішенні оздоблення дизайну в інтер’єрі, історія стилю ампір цілком зумовлює перевагу до яскравих кольорів, з частим використанням контрастів: білий і золото, червоний – чорний або зелений, глибокий синій у поєднанні з активним жовтим.

Велику роль у палітрі грають кольори прапора Першої Імперії: червоний, синій, білий. Вони часто яскраво і насичено покривають стіни, до них вдаються у разі оббивки деяких меблів. М’які оксамитові поверхні все частіше виконують у кольорі насиченого малинового, як погляд у бік Римської імперії.

Силуети та форми 

Форми та лінії стилю ампір будуються на симетрії та строгих геометричних фігурах, однак і плавність ліній йому не чужа.

Говорячи про форми варто згадати часте використання ліпнини в оформленні фасаду меблів, стін, стелі інтер’єру: пілястри, колони, карнизи, фрески, герби, медальйони з античними розетками, бронзові скульптури як самостійний твір і в композиції (наприклад поширений настільний годинник в стилі).

Дизайн інтер’єру

Пам’ятаємо, що європейський антикваріат у стилі ампір – монументальний, його витончена громіздкість полягає у масивних формах, що потребують достатнього простору. Він був створений не для камерних приміщень, аж ніяк. Метою стилю “переможця” було захопити та прикрасити величні за розмірами зали палаців, площі, вулиці, великі особняки. Зміст виходив межі милування аристократами, він дарувався людям у вигляді нової видатної архітектури. Саме тому щодо навіть дизайну в інтер’єр, (меблі ампір) стиль зберігав сувору симетрію, як спадкоємець чіткої геометрії Імперського Риму, та Давньої Греції. 

Довідка від реставратора

До реставрації меблів ампір, як і з іншими меблями, варто вдаватися у разі особистих візуальних або експертних висновків про незадовільність загального стану або окремих елементів меблів, фурнітури, обробки.

В іншому ж французькі меблі потребують постійного догляду, являючи собою маленькі реставраційні втручання консерваційного типу. Окрім турботи про деревину та тендітну дорогоцінну оббивку, слід пам’ятати про металеві декорації меблів з латуні або позолоченої бронзи:

1. Регулярне чищення бронзових накладок, фурнітури допоможе уникнути поверхневих відкладень. Не варто використовувати жорсткі очисні засоби або поліролі, вони з високою вправою зіпсують поверхню обробки;
2. Бронза та латунь важко піддаються корозії, а останній сплав у разі повної відсутності заліза взагалі їй не підлягає. Однак згодом все одно проступить темний окис або зеленуваті нарости, тому металеву обробку варто періодично протирати вологою ганчіркою, якщо після вона буде добре висушена;
3. Зводьте контакт латуні зі шкірою до мінімуму, жир рук прискорює процес потьмарення. Європейський антикваріат того періоду, має велику кількість латунного або бронзового оздоблення, тому слід уникати занадто великої кількості дотиків без захисту до виробу.
4. неабразивне полірування допоможе повернути блиск фурнітурі, без сильної деструкції нашарованої патини.